27 лютого у світі
відзначається Міжнародний день полярного ведмедя (International Polar Bear Day)
або, у більш звичному варіанті, День білого ведмедя. Цей День з’явився в наших
календарях порівняно недавно, в 2014-му році. Це насамперед акція, спрямована
на вирішення нагальних екологічних проблем. Основною метою проведення Дня є
поширення інформації про полярних ведмедів та привернення уваги суспільства до
необхідності їх охорони. Також йдеться про необхідність вирішувати проблему
танення полярних льодів - основну причину загрози зникнення популяцій полярних
ведмедів. Ще однією причиною, загрозливою життя білих ведмедів, є розробка
нафтових родовищ з подальшим забрудненням навколишнього середовища.
Дані, отримані в
останні роки, свідчать про те, що полярний ведмідь (Ursus maritimus) вступив на
шлях еволюції приблизно п'ять мільйонів років тому. Його предком був бурий
ведмідь. Але, на відміну від свого бурого родича, що мешкає на землі, полярний
ведмідь чудово адаптувався до життя на Крайній Півночі, серед морських льодів.
За приблизними
оцінками вчених, сьогодні у світі налічується приблизно 20-25 тисяч особин
білого ведмедя. Провідні світові фахівці, що вивчають полярних ведмедів,
опублікували дані про те, що з 19 субпопуляцій полярного ведмедя - вісім
зменшилися, три залишаються стабільними, а одна збільшилася. Дані про інших
семи субпопуляціях зібрати поки що важко.
Танення льодів в
Арктиці, що відбувається в результаті глобального потепління може призвести до
зникнення двох третіх білих ведмедів до 2050 року.
В першу чергу Міжнародний
день полярного ведмедя знаменний для п'яти країн, на території яких мешкають
популяції білого ведмедя, - Росії, Норвегії, Канади, Гренландії та Сполучених
Штатів Америки (Аляска). У травні 2008 року США занесли полярного ведмедя до
Червоної Книги зі статусом виду, що перебуває під загрозою зникнення. Канада і
Росія визначили статус білого ведмедя «вразливий вид».
Важливо пам'ятати,
що білих ведмедів можна зустріти тільки в Арктичних широтах, поблизу Північного
полюса. В Антарктиді, поблизу Південного полюса, білі ведмеді не мешкають.
Цікаво, що
полярним ведмедям дуже комфортно при температурі навколишнього середовища мінус
45 градусів і нижче. Тепло зберігається, завдяки двом верствам хутра та
товстого шару підшкірного жиру. Крім того, завдяки невеликим розмірам вух і
хвоста також запобігає втрата тепла. Можна навіть сказати, що білі ведмеді
більше страждають від перегріву організму, особливо під час бігу за здобиччю.
Зазвичай дорослі
особини полярних ведмедів важать від 350 до 550 кілограмів, але зустрічаються
індивідууми з масою понад 550 кілограмів. Найбільший самець білого ведмедя,
зареєстрований за всю історію спостереження за цими тваринами, важив одну
тонну. Самки в середньому важать від 150 до 300 кілограмів.
Зазвичай у самок
полярних ведмедів народжуються по два дитинчати, але буває, що умови середовища
проживання ведмедиці сприяють появі на світ трьох ведмежат або навпаки - тільки
одного ведмедика. Діти залишаються з матір'ю до двох з половиною років,
навчаючись полюванні і набуваючи навички виживання в суворій арктичної
середовищі.