З 16 лютого 2005 року почав діяти
Кіотський протокол. Кіо́тський протоко́л це міжнародна угода про обмеження
викидів в атмосферу парникових газів. Головна мета Кіотського протоколу:
стабілізувати рівень концентрації парникових газів в атмосфері на рівні, який
не допускав би небезпечного антропогенного впливу на кліматичну систему
планети.
Підписала та ратифікувала протокол 191
країна, в тому числі більшість промислово розвинутих країн, крім США, які
підписали, але не ратифікували цю угоду. Також не підписали цю угоду Індія и
Китай флагмани викиду парникових газів у світі. Для вступу в дію протоколу, цей
документ зобов'язані були ратифікувати країни, які відповідають за щонайменше
55 % викидів парникових газів. Після ратифікації протоколу Росією наприкінці
2004 року (17,4 % світових викидів парникових газів), зазначений документ набув
чинності 16 лютого 2005 року. Частка викидів парникових газів країн, які
приєдналися до протоколу, становило 62 %. Україна ратифікувала Кіотський
протокол 4 лютого 2004. Зменшення викидів кожна країна могла здійснювати за
допомогою збільшення ефективності виробництва, зменшення обсягів виробництва,
раціональнішого використання енергоресурсів, а також виконання проєктів, які
призводять до зменшення викидів парникових газів у інших країнах. Кіотським
протоколом передбачались гнучкі механізми щодо зменшення викидів парникових
газів шляхом закупівлі відповідних сертифікатів за кордоном.
В Україні впровадження механізмів
Кіотського протоколу, у тому числі в частині реалізації проєктів, спрямованих
на охорону довкілля є метою Національного агентства екологічних інвестицій
України. Україна розпочала продавати квоти на викиди парникових газів. За
задумом ООН така схема була створена для додаткових надходжень до бюджету
країн, що розвиваються, які повинні були б використати такий значний ресурс для
боротьби з негативними тенденціями, викликаними зміною клімату, але такий
механізм спрацював негативно, кошти отримані від продажу квот витрачались не
завжди за призначенням. Тож в рамках UNFCCC на заміну Кіотському протоколу
з’явилася Паризька угода.
1січня 2021 року набрала чинності Паризька
угода згідно з якою усі держави світу, незалежно від рівня економічного
розвитку, повинні докласти зусиль до зменшення викидів парникових газів. Згідно
з Паризькою кліматичною угодою країни-учасники в індивідуальному порядку
визначають свої національні внески у досягнення спільної мети і переглядають їх
раз на 5 років. Кожні 5 років буде здійснюватися глобальна оцінка виконання
угоди. Перша оцінка відбудеться у 2023 році. Під час здійснення глобальної
оцінки не буде перевірятися індивідуальна участь окремих країн, а буде проведений
глобальний аналіз того, що було досягнуто і що ще слід зробити.
Україна ратифікувала Паризьку кліматичну
угоду 14.07. 2016 року, крім того, відповідно до Угоди про асоціацію між
Україною та ЄС Україна взяла на себе низку зобов’язань щодо формування та
реалізації державної політики у сфері зміни клімату. Розпорядженням Кабінету
Міністрів України Затверджено план заходів щодо виконання Концепції реалізації
державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року.
Якщо країнам не вдасться досягти мети, то
світ стикнеться з щораз гіршими наслідками зміни клімату: частішими
надзвичайними погодними явищами, нестачею води та продовольства, аномальною
спекою, хворобами, затопленням значних територій через підняття рівня моря та,
як наслідок, появу мільйонів кліматичних біженців.