Наша країна належить до малолісистих
країн – ліс покриває лише шосту частину її території. Але при цьому експорт
деревини з України в 2,5 рази перевищує імпорт. Споживче ведення лісового
господарства призводить до того, що ліси не відновлюються і втрачають
біологічну стійкість (площа лісів, уражених шкідниками і хворобами, постійно
збільшується). А цінні деревні породи (дуб, бук і сосна) заміщуються
малоцінними (грабом, березою, осикою). Прямий наслідок нераціональної вирубки
лісів – збільшення частоти та інтенсивності повеней у західних областях
України, особливо – Закарпаття. Також велику шкоду наносять лісам пожежі.
Тільки за пожежонебезпечний період 2020 року у нашій Луганській області знищено
більше 40 тис. га лісових насаджень. На їх відновлення необхідно не один
десяток років.
Погіршення стану лісів в Україні сьогодні
є однією з найбільш економічних проблем. У земельних зонах регулярно працюють
браконьєри, які вирубують кругляки та незаконно їх збувають. Вирубування лісів,
особливо у зимовий період, досягає критичного рівня. На позбавлених лісів
територіях виникають глибокі яри, руйнівні обвали і селі, знищується
фотосинтезуюча фітомаса, що виконує важливі екологічні функції, погіршується
газовий склад атмосфери, змінюється гідрологічний режим водних об’єктів, зникає
багато рослинних і тваринних видів. Скорочення вирубки лісів сприяє поліпшенню
клімату, посиленню і підвищенню продуктивності сільськогосподарських угідь.
Наслідки знищення лісів незадовільні. І
щоб запобігти негативному впливу вирубки лісів на навколишнє середовище,
необхідно віддати перевагу природоохоронному підходу до господарювання в лісах
України.