Державна екологічна інспекція у Луганській області

З 1 квітня стартувала нерестова заборона на вилов водних біоресурсів.

Нерест риби - це особливий період в житті водних мешканців. Нерест обумовлений наявністю у водоймі тих сприятливих умовах, до яких пристосований даний вид риби.

Більшість риби під час нересту відкладають ікру. Самки випускають ікру в воду, на дно або на рослини, а самці риби в цей час поливають її молочком - насіннєвою рідиною. Внаслідок цього ікра риби запліднюється.

У зв`язку з великими втратами майбутнього потомства у риби виробився характерний механізм, який зумовлює нерест. Один вид риби після нересту не проявляє турботи про потомство, відкладаючи велику кількість ікри, щоб збільшити ймовірність виживання потомства. Ті ж риби, які оберігають ікру (наприклад сом), відкладають її трохи. Причому у одного виду риби ікра дозріває повністю і нерест триває протягом короткого часу, в інших вона дозріває і відкладається окремими порціями, а перерви між її відкладанням тривають від кількох днів до кількох тижнів.

З метою охорони та природного відтворення водних біоресурсів під час нересту у рибогосподарських водних об'єктах запроваджується заборона (згідно наказу управління Державного агентства рибного господарства у Луганській області від 11.03.2019 №19/од) на вилов риби. Терміни нерестової заборони:

• у всіх річках та їх кореневих водах (руслах річок з усіма діючими рукавами, затоками, затонами та іншими проточними в межень водами) з 01 квітня по 20 травня 2019 року включно; 

• у всіх водосховищах з 01 квітня по 30 червня 2019 року включно; 

• в придаткових водоймах (непроточних при найнижчому рівні води: протоки, гирла, озера, ставки та інші водойми, в тому числі ті, які тимчасово заливаються водою в період весняної повені) з 01 квітня по 10 червня 2019 року включно; 

• заборонити всякий лов раків у період виношування ними ікри, личинок, першої линьки з 1 квітня по 30 червня та з 20 серпня по 30 вересня 2019 року включно.

На водних об’єктах в період нересту забороняється пересування всіх плавзасобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних біоресурсів.

Під час нересту забороняється проводити у рибогосподарських водних об’єктах та в прибережних захисних смугах днопоглиблювальні, вибухові, бурові роботи, видобуток гравію та піску, інші роботи, які негативно впливають на стан водойм.

В нерестовий період дозволяється любительський лов риби однією поплавковою або донною вудкою із одним гачком і спінінгом з берега в межах населеного пункту, з дотримання норм вилову – до 3 кг/день на людину.

За порушення правил рибальства передбачається, як адміністративна так і кримінальна відповідальність, а саме:

Згідно ст. 85 ч. 3 КУпАП, за вчинення порушень правил рибальства передбачена відповідальність від попередження до накладення штрафу: на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 - 170 грн.) і попередження або накладення штрафу на посадових осіб від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 - 510 грн.).

Згідно ст. 85 ч. 4 КУпАП за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) – тягне за собою накладення штрафів: на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (340 – 680 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 850 грн.) з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.

Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу відповідно до ч. 1 ст. 88-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 510 до 1700 грн.) з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно ч. 1 ст. 249 вже Кримінального кодексу України за незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом, якщо воно заподіяло істотну шкоду, карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років.

За ті самі діяння згідно ч. 2 ст. 249 КК України, якщо вони вчинені із застосуванням вибухових, отруйних речовин, електроструму або іншим способом масового знищення риби, звірів чи інших видів тваринного світу або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, караються штрафом від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3400 до 6800 грн.) або обмеженням волі на строк до трьох років, чи позбавленням волі на той самий строк.

Крім штрафу за незаконний вилов правопорушнику нараховуються ще збитки за кожну виловлену рибину, незалежно від її розміру та ваги. Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 встановлено ТАКСИ для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України в грн: судак – 510, сом – 425, щука – 340, сазан – 306, білий амур, білизна, товстолоб – 255, лящ – 170, чехоня, в’язь – 136, лин – 119 , плітка, синець – 85, карась, краснопірка – 68 , підуст звичайний, плоскирка – 34, окунь, верховодка, карась сріблястий, йорж звичайний, в’юн та інші – 17.

ПЕРЕЛІК дозволених місць щодо здійснення любительського лову риби на час весняно-літньої заборони в рибогосподарських водних об’єктах Луганської області:

Річки

р. Сіверський Донець:

- на ділянці від гирла р. Красна до автомобільного мосту між м. Новодружеськ та м. Рубіжне, по обох берегах;

- на ділянці від автомобільного мосту біля заводу «Пролетарій» м. Лисичанськ до автомобільного мосту біля заводу «Лиссода» (м. Лисичанськ), по обох берегах.

р. Айдар:

- на дільниці в межах смт. Білолуцьк від верхнього до нижнього автомобільних мостів (Новопсковський р-н); 

- на дільниці в межах смт. Новопсков від автомобільного мосту с. Осинове до автомобільного мосту с. Ікове, по обох берегах (Новопсковський р-н);

- на ділянці на відстані 200 м за течію від автомобільного мосту с. Підгорівка до автомобільного мосту с. Новоселівка, по обох берегах (Старобільський р-н);

- на дільниці в межах смт. Новоайдар від старого до нового автомобільних мостів, по обох берегах (Новоайдарський раон);

- на ділянці від с. Шульгинка до мосту с. Співаківка, по обох берегах (Новоайдарський р-н).

р. Красна:

- на ділянці в межах м. Сватове, по обох берегах;

- на ділянках в адміністративних межах населених пунктів Кремінського р-ну.

Водосховища та ставки

Біловодський район:

- Біловодське водосховище - з греблі.

Білокуракинський район

- Наливне водосховище - з греблі від насосної станції 500 м у напрямку с. Павлівка.

Кремінський район:

- Новоастраханське водосховище - з греблі та 400 м від неї по лівій стороні.

Марківський район:

- Кабичівське водосховище - з греблі та 200 м від неї по лівій стороні.

Міловськой район:

- ставок с. Морозівка - з греблі та 100 м від неї по правій стороні.

Новоайдарський район:

- ставок с. Окнине - від греблі 100 м по лівій стороні та 500 м по правій стороні.

Новопсковський район:

- Булавинівське водосховище - з греблі та 700 м від неї по лівої стороні;

- ставок с.Піски - з греблі та 500 м від неї по лівої стороні;

- Кам'янське водосховище - з греблі.

Сватівський район:

- Чепигівське водосховище - з греблі та 100 м від неї по обох сторонах;

- ставок с. Коломийчиха - з греблі та 100 м від неї по обох сторонах;

- ставок с. Надія - з греблі та 100 м від неї по обох сторонах;

- Сватівське водосховище - з греблі;

- Оборотнівське водосховище - з греблі та 200 м від неї по обох сторонах;

- Софіївське водосховище - з греблі та 200 м від неї по обох сторонах.

Станично-Луганський район:

- ставок поблизу с. Верхня Богданівка - з греблі та 100 м від неї по обох сторонах.

Старобільський район:

- Калмиківське водосховище - з греблі;

- ставок № 3 с. Половинкине - з греблі та 300 м від неї по правій стороні;

- ставок на балці Середній Яр (с. Половинкине) - з греблі та 200 м від неї по лівої стороні.

- ставок Садківської с/р - з греблі та 300 м від неї по обох сторонах.

Троїцький район:

- Демино-Олександрівське водосховище - з греблі;

- Бабичевське водосховище -2 - з греблі;

- Тимонівське водосховище - з греблі та 500 м від неї по лівій сторані.

Забороняється протягом всього року вилов наступних видів риб, які занесені до Червоної книги України: Мінога українська, Карась золотий, Шемая азовська, Ялець Данилевського, Вирезуб причорноморський, Минь річковий, Стерлядь прісноводна, Осетер російський, Білуга звичайна, Бистрянка російська, Йорж носар і рідких видів: Рибець звичайний. 

Державна екологічна інспекція у Луганській області закликає громадян бути відповідальними та дотримуватись визначених правил рибальства. Адже від того як мине нерестова кампанія залежить кількість риби у наших водоймах!