Початок осені 2020 року «приніс» на
Луганщіну не тільки збільшення захворілих на коронавірус, але й серйозні
пожежі, причиною яких є людський фактор. Нажаль, активізувалися люди із жагою
до підпалу рослин, що спричинило не тільки вигорання сухої трави, але й лісів.
Інколи вогонь перекидається на житлові будинки, жертвами вогню стали і люди.
Пожежами в екосистемах завдається
величезна шкода ґрунтам, рослинному та тваринному світу. Такі випалювання
погіршують якість ґрунтів та призводять до змін видового складу рослинності.
Сіножаті на випалених територіях перетворюються на плантації грубого бур’яну.
У вогні гинуть корисні комахи, які
зимували у верхніх шарах ґрунту, горить і безліч різноманітного сміття, що
суттєво посилює забруднення атмосферного повітря.
Шкода від спалювання сухої трави
багатолика та вкрай небезпечна. До складу диму від спалювання сухої рослинності
та її залишків входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка
канцерогенних сполук. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини –
одні з найбільш отруйних для людини речовин. Крім того, такі пожежі призводять
до руйнування ґрунтового покриву, загибелі ґрунтоутворюючих мікроорганізмів.
Навесні, Верховна Рада ухвалила Закон,
який передбачає посилення відповідальності за забруднення атмосферного повітря
та знищення або пошкодження об'єктів рослинного світу. Передбачене посилення
адміністративної відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки в лісах,
самовільне випалювання рослинності або її залишків, та кримінальна
відповідальність за забруднення атмосферного повітря, знищення або пошкодження
об'єктів рослинного світу.
Нагадуємо, що Кодексом України про
адміністративні правопорушення статтею 77-1 “Самовільне випалювання рослинності
або її залишків” передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу
на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(від 170,0 до 340,0 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850,0 до 1190,0 гривень). Ті
самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, –
тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340,0 до 680,0 грн.) і на
посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян (від 1190,0 до 1700,0 гривень)”.
Штрафи суттєво зросли, але на жаль це
зупиняє рослинних піромантів.