Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів (відома під назвою “Рамсарська конвенція” за назвою міста заснування – Рамсар, що в Ірані) розпочала свій відлік 2 лютого 1971 року. Україна поновила своє членство в конвенції 1996 році та входить в число 169 країн – Договірних Сторін Конвенції.
Згідно зі статтею 1 Рамсарської конвенції під водно-болотними угіддями розуміють райони маршів, боліт, драговин, торфовищ або водойм – природних або штучних, постійних або тимчасових, стоячих або проточних, прісних, солункуватих або солоних, включаючи морські акваторії, глибина яких не перевищує шість метрів. Для визначення угідь, які можуть бути заявлені до спеціального Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення, розроблені критерії, серед яких: типовість та унікальність екосистем для біогеографічного регіону, цінність угіддя для підтримання біологічного різноманіття регіону, існування ендемічних, рідкісних і зникаючих видів рослин і тварин, місце перебування понад 20 тис. водних птахів, або важливе місце для нересту, нагулу і зимівлі місцевих видів риб тощо. Кожна країна – Договірна Сторона Конвенції має заявити до Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення принаймні одне своє угіддя і взяти його під охорону.
На цей час зазначений Перелік включає 2221 водно-болотне угіддя загальною площею 21,421 млн. га. Серед них і наші 33 водно-болотні угіддя міжнародного значення загальною площею біля 678 тис. га. З них 22 водно-болотних угіддя отримали статус міжнародних 1995 році, а в 2004 році Секретаріатом Рамсарської конвенції прийняло рішення про надання міжнародного статусу ще 11 водно-болотним угіддям України, які розташовані у межах територій природо-заповідного фонду України.
Крім того, Україна очікує на включення до Рамсарського списку ще низки водно-болотних угідь протягом 2016 року.
У 2016 році за пропозицією Секретаріату Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом “Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування”.
Статистичні дані показують:
Існування більш ніж мільярда людей залежить від водно-болотних угідь!
Основними напрямками використання водно-болотних угідь є рибальство та аквакультура, вирощування рису, туризм та рекреація, транспортування людей та товарів річковим та морським транспортом, водо забезпечення тощо.
64 % водно-болотних угідь світу зникли з 1900 року, а прісноводних видів тварин і рослин з 1970 до 2010 року зменшилася. Водно-болотні угіддя, які все ще існують, часто знаходяться в настільки деградованому стані, що популяції риб і рослин та просто ділянки дикої природи водно-болотних стрімко зменшуються. Тому люди, які безпосередньо залежать від використання цих природних ресурсів, стають все біднішими і біднішими.
Тема Всесвітнього дня водно-болотних угідь “Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього – стале джерело засобів для існування” підкреслює важливість водно-болотних угідь як джерела основних засобів для існування та забезпечує добробуту людей.