Начальник Державної екологічної інспекції у Луганській області Анатолій Гацько: «…Як визначити ефективність нашої роботи?»
У вересні 2019 року Кабінет Міністрів реорганізував Міністерство екології та природних ресурсів на Міністерство енергетики та захисту довкілля, створивши з двох відомств одне.
У листопаді 2019 року у новоствореному міністерстві відбулася зустріч регіональних журналістів Донецької та Луганської областей із радницею Міністра енергетики та захисту довкілля Оленою Колтик та заступницею Міністра енергетики та захисту довкілля Іриною Ставчук. Журналістів цікавило переважно, як міністерство вирішуватиме екологічні проблеми.
Відповідаючи на запитання журналістів щодо головних пріоритетів у роботі, Ірина Ставчук відмітила, що один із них – це реформа найближчим часом Державної екологічної інспекції. Одна з її основних функцій - контроль за додержанням підприємствами екологічних стандартів виконується зараз неефективно.
Заступниця міністра зауважила, що на Донеччині і Луганщині розташована велика кількість промислових підприємств, власники яких не зацікавлені вкладати кошти у природоохоронні системи. Чимало випадків, коли адміністрація підприємства не пускає працівників інспекції для фіксації екологічної ситуації. У таких випадках підприємство сплачує формальний штраф у розмірі 765 гривень і далі продовжує безконтрольно працювати, забруднюючи довкілля. Щоб змінити ці та інші слабкі місця у роботі інспекції, міністерство ініціює її реформу.
Державна екологічна інспекція у Луганській області евакуювалася з Луганську в Сєвєродонецьк у 2014 році, залишив на непідконтрольній території більшу частину державного майна: авто, офісну техніку, лабораторії, документи. До війни в інспекції працювало 136 чоловік, зараз — 68.
Наш кореспондент зустрівся з начальником Державної екологічної інспекції у Луганській області Анатолієм Гацьком і записав із ним інтерв’ю.
-
Як ви самі оцінюєте роботу інспекції після того, як вона евакуювалася у Сєвєродонецьк?
З-поміж 27 інспекцій, які працювали до першого етапу реформи (зараз створені 5 округів – Р.Н.) за плановими, позаплановими екологічними перевірками, складеними протоколами та іншими рейтинговими показниками за 9 місяців 2019 року Луганська зайняла 11 місце. Тобто, ми випередили обласні інспекції, де немає війни і вони не зазнали економічних збитків через втрату майна. Я вважаю, що це одна із оцінок нашої роботи. Донецька інспекція у цьому переліку зайняла останнє 26 місце – думаю, що на це вплинув фактор війни.
-
А як простій людині оцінити роботу інспекції? Наприклад, вона не знає, що ефективність інспекції вимірюється показниками.
Зараз у державі складна соціально-економічна ситуація. Велика кількість людей незадоволені своїм рівнем життям. У бідності люди звинувачують всю владу, не розбираючи, конкретно, хто за, що відповідає. На цьому тлі дістається і нам.
Важливо, що інспектори проводять перевірку разом із людьми, які до них звернулися. Цього принципу інспекція дотримується з початку своєї роботи ще у Луганську. Інспектор виконує свою роботу, а заявник, може, контролювати цей процес.
Ми слідкуємо за соціальними мережами, що люди пишуть про роботу інспекції. Буває, що людина не написала заяви, з якої ми повинні розпочати перевірку згідно законодавства, проте звинувачує інспекцію у бездіяльності. Вважаю, що це необ’єктивно.
-
На зустрічі з регіональними журналістами Донецької та Луганської областей заступниця Міністра енергетики та захисту довкілля Ірина Ставчук сказала, що обласні інспекції працюють неефективно і найближчим часом вони реформуватимуться. Як ви, думаєте, чому Ірина Ставчук, так оцінює роботу інспекцій?
Я не знаю, що конкретно мала на увазі Ірина Ставчук. Щоб можна було зробити висновок про ефективність роботи нашої інспекції, розповім вам конкретний випадок. Протягом двох років ми зверталися до правоохоронних органів, щоб вони вплинули на незаконно працюючий асфальтобетонний завод у Сєвєродонецьку. Він працює, забруднюючи довкілля, без необхідних дозволів і дотримання санітарної зони. Я звертався до попереднього обласного прокурора – реакція нуль. Дійшло до того, що інспекція сама звернулася до Генерального прокурора та Міністра внутрішніх справ. За позовом інспекції Окружний адміністративний суд Києва прийняв рішення про зупинення роботи асфальтобетонного заводу, але воно не виконується. Виконавча служба опечатала будівлю, проте пломбу було зірвано і завод продовжив працювати.
Департамент екології та природних ресурсів Луганської обласної військово-цивільної адміністрації видав дозвіл заводу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Я звернувся до директора департаменту, щоб він призупинив дію дозволу, адже завод порушує екологічні норми. Відповідь була такою – звертайтеся до суду. Де тут логіка? У департаменту дозвільні функції, він видав дозвіл і замість того, щоб виконувати свою роботу переадресовує її нам.
Хочу згадати і про такий інструмент впливу на владу, як громадські слухання. Реєструючи завод, його власники добре розуміли, що на громадських слуханнях люди не погодяться з розміщенням виробництва поблизу житлової зони. Тому власникам і тим, хто сприяв реєстрації заводу вигідно працювати «по-чорному», обходячи закріплені у законодавстві громадські слухання. Завод плідно співпрацює з місцевою владою, отримуючи багатомільйонні контракти від області і міста. Окрім згаданого заводу в області працюють незаконно ще 8. Новий голова обласної адміністрації анонсував, що у цьому році на ремонт доріг буде виділено 3 мільярди гривень. У березні буде видно чи залучатимуть для освоєння цих грошей заводи-порушники. Прогнозую, що так, але їх власники досі не оформили необхідні документи.
Підсумовуючі, давайте проаналізуємо ефективність роботи інспекції, яка направляє матеріали в Генеральну Прокуратуру, а звідти їх повертають у обласну. У цьому випадку, як визначити ефективність нашої роботи?
-
Які працює інспекція у населених пунктах розташованих на лінії розмежування?
- У звичайному режимі. Інспекторам доводиться працювати за невелику зарплату у сірій зоні, де є небезпека підірватися на міні або бути захопленим незаконними збройними формуваннями. По цій причині є брак із кадрами. Оголошували конкурси на вільні вакансії - люди не йдуть. Якщо поступає заява (позапланова перевірка), то інспектори їдуть у Станицю Луганську, Щастя, Кримське, Золоте та інші населені пункти, які межують із непідконтрольною українській армії територією і виконують свою роботу.
У квітні 2018 року на Донбасі було скасовано Антитерористичну операцію (АТО). Замість неї офіційно була введена Операція об’єднаних сил (ООС). Відбулися певні зміни у законодавстві, зокрема, був скасований мораторій на проведення органами державного контролю перевірок, який діяв під час АТО.
-
Міністерство ініціює найближчим часом реформу інспекції. В чому суть реформи і коли конкретно це буде?
Насправді, реформування Державної екологічної інспекції у Державну природоохоронну службу триває ще з 2016 року. У грудні 2017 цей процес мав звершиться ліквідацією 27 інспекцій і утворенням замість них 10 територіальних округів: Карпатського, Поліського, Придніпровського, Північно-Західного, Східного, Столичного, Причорноморського, Подільського, Центрального та Південно-Східного.
Вважаю, що концепція реформи правильна. Вона направлена на ліквідацію дублюючих повноважень державних служб. Наприклад, рибоохоронний патруль Державного агентства рибного господарства разом із нашими інспекторами ловлять рибних браконьєрів. Те саме і з охороною лісу. Підпорядкована Державному агентству лісових ресурсів лісова охорона разом із інспекцією ловлять лісокрадів. Держгеокадастр здійснює нагляд за охороною земель, запобігаючи їх хімічному та іншому забрудненню, дублюючи повноваження інспекції. У підсумку – це неефективно.
Наразі утворено 5 округів – Поліський, Столичний, Центральний, Карпатський, Причорноморський і залишилося 19 обласних інспекцій. Східний округ, до якого мали б війти Донецька та Луганська області, поки не створений. Реформа втілюється повільно.
Інтерв’ю з Романом Назаренко на сайті ZARAZ.INFO.