Побачивши в лісі, полі чи біля дороги самотнє дитинча дикої тварини, людина часто вважає, що воно залишилося без матері та потребує допомоги. Проте самотнє дитинча ще не означає покинуте.
У багатьох видів диких тварин мати може залишати маля на певний час, вирушаючи на пошуки їжі. У цей період дитинчата часто поводяться нерухомо, мають маскувальне забарвлення та слабкий запах — це природні механізми захисту від хижаків.
Забираючи тварину з природного середовища без необхідності, людина може позбавити її можливості залишитися з матір’ю та нормально жити в дикій природі.
Втручання необхідне, якщо:
- тварина має очевидні травми;
- поруч загинула її мати;
- дитинча перебуває в безпосередній небезпеці;
- опинилося на дорозі чи залізничній колії;
- заплуталося в сітці або іншому предметі та не може звільнитися.
У таких випадках не варто діяти самостійно. Зверніться до фахівців відповідних служб, лісництва або спеціалізованого центру порятунку диких тварин.
В умовах війни дикі тварини вже зазнають значного впливу через бойові дії, пожежі, вибухи та руйнування природних територій. Тому особливо важливо не створювати для них додаткового стресу без нагальної потреби.
Бережімо дику природу!