Сьогодні в Україні вшановують пам’ять тих, хто загинув або був закатований у полоні. Цей день був встановлений постановою Верховної Ради на звернення громадськості, аби гідно вшанувати полеглих захисників та нагадати світу про ціну свободи й незалежності України.
Обрана дата не є випадковою: саме в ніч проти 29 липня в тимчасово окупованій Оленівці російські військові вчинили один із найжорстокіших терористичних актів проти українських полонених. Унаслідок вибуху в приміщенні, де утримували захисників Маріуполя, загинули десятки наших воїнів. Цей злочин став кричущим порушенням міжнародного гуманітарного права та викликав хвилю обурення в усьому світі.
Ми зобов’язані зберігати пам’ять про кожного, хто загинув у ворожому полоні: військовослужбовців, добровольців, цивільних громадян. Пам’ятати — означає говорити правду, домагатися справедливості й не допустити повторення таких трагедій.
Цей день — не лише даниною скорботі, а й
нагадуванням про відповідальність, яку ми поділяємо всі. У кожній державній
установі, в кожній громаді є ті, хто щодня наближає перемогу — воїни,
волонтери, родини полонених і загиблих. Це — наша спільна боротьба і наша
спільна пам’ять.