Завдяки складній видовій та
віковій структурі деревостанів, старовікові ліси формують низку оселищ
проживання для видів, яким потрібні особливі умови існування. На старих деревах
будують свої гнізда хижі птахи та чорні лелеки. В дуплистих деревах різного
розміру мешкають, зокрема сови, кажани та лісові коти. А ослабленими та
відмерлими деревами різного ступеня розкладу, живляться та використовують як
прихисток безліч дрібних організмів: дереворуйнівні гриби, комахи, інші
членистоногі, та навіть дрібні хребетні.
Крім того, більшість видів комах,
яких лісівники вважають шкідниками, насправді оселяються лише у відмерлих чи
сильно ослаблених деревах і жодним чином не можуть зашкодити здоровим деревам
того ж виду, не кажучи вже про інші. Чимало цих комах взагалі занесені до
Червоної книги України, наприклад жук-олень, вусач великий дубовий та вусач
мускусний. І для їхнього збереження необхідно охороняти ліси, в яких багато
старих дерев та мертвої деревини.
Мертва деревина старих лісів
накопичує в собі чимало вологи, особливо у дощових регіонах, таких як Карпати.
Це відіграє важливу роль у стабілізації лісового мікроклімату протягом
посушливих періодів і дозволяє дещо послабити силу паводків після рясних опадів.
Завдяки розвиненій кореневій
системі старовікові ліси надійно запобігають ерозії та зсувам ґрунту.
Отже, збереження старих лісів
допоможе нам уникнути вивільнення частини викидів парникових газів і буде
сприяти пом’якшенню зміни клімату завдяки здатності утримувати більше вуглецю
на одиницю площі.