Датою скликання Конференції з проблем навколишнього середовища ООН обрала 1972 рік, місцем її проведення став Стокгольм. Захід проходив з 5 по 16 червня, а день відкриття було проголошено Всесвітнім днем навколишнього середовища. В конференції брали участь представники 113 країн та 400 неурядових організацій, головував на ній заступник Генерального секретаря ООН Моріс Стронг, канадський дипломат та бізнесмен нафтової й гірничої промисловості.
В результаті делегатами було прийнято план дій та кілька резолюцій, а
підсумкова декларація Стокгольмської конференції стала екологічним маніфестом,
який заявляв про обмеженість ресурсів планети й необхідність їх збереження.
Також ця конференція призвела до створення в грудні 1972 року Програми ООН з
навколишнього середовища — ЮНЕП.
Здавна була поширена думка, що для свого добробуту й благополуччя людству
необхідно якнайповніше контролювати, використовувати та «вдосконалювати»
навколишнє середовище. Але насправді складні природні процеси від самого
початку були створені як оптимальні й коригувалися лише еволюцією планети. Тож
не дивно, що будь-яке порушення природної рівноваги людськими технологіями
призводить до негативних екологічних наслідків.
Вплив людей на навколишнє середовище триває багато тисячоліть —
від часу, коли Homo sapiens як вид живих істот з’явився на Землі, він почав
змінювати природу сільським господарством та великими переселеннями народів.
Проте аж до XVIII століття ручне виробництво й прості технології не в змозі
були вплинути на довкілля у великих масштабах.
Індустріалізація швидко призвела до інтенсивного використання природних
ресурсів, масового промислового виробництва, урбанізації та утворення
суспільства споживання. На сьогоднішньому етапі історії вплив людей на
навколишній світ настільки суттєвий, що вчені більше не знаходять на Землі
первозданної природи, не понівеченої людиною в більшій чи меншій мірі.
Забруднення довкілля давно стало проблемою в будь-якому куточку світу. Від
сміття, недбало кинутого на узбіччі дороги, до мільйонів тон небезпечних
хімікатів у воді, ґрунті та повітрі. Третина населення планети вже має труднощі
з питною водою, проте ми продовжуємо знецінювати свої незамінні природні
ресурси, на відновлення яких потрібно буде чекати мільйони років.
Найсерйознішою причиною негативних змін у навколишньому середовищі вчені
вважають глобальне потепління. Збільшення викидів CO2 посприяло підвищенню
середньої температури на планеті майже на градус, таненню арктичних льодовиків
і підвищенню рівня океану на 3,42 мм на рік. Вчені передбачають підняття рівня
океану, за різними розрахунками, від 3-х до 12 метрів до 2100 року.
CO2 підвищує також і кислотний показник морської води, внаслідок чого
змінюється її хімічний склад, і разом з глобальним потеплінням це є причиною
загибелі коралових рифів, чверть з яких вже знищено, а дві третини знаходяться
під загрозою. При цьому коралові рифи є домівкою для 25% водних організмів, які
відповідають за природну фільтрацію води. Крім того, надмірний вилов риби та
забруднення води пластиком теж призводять до непоправної шкоди світовому
океану.
Підвищенням атмосферної температури різко змінюються й погодні умови, що в глобальних масштабах призводить до кліматичних змін. Багато родючих регіонів поступово перетворюються на безводні пустелі, все частіше доводиться спостерігати сильні урагани та інші природні явища, раніше не властиві тій чи іншій місцевості.
Всесвітній день охорони навколишнього середовища є одним з основних способів привернути увагу світової громадськості до проблем довкілля, а також стимулювати політичний інтерес і відповідні дії.