20 грудня 2000 року Генеральна
Асамблея оголосила 22 травня Міжнародним днем біологічного
різноманіття. В цей день була прийнята Конвенція про біологічне
різноманіття. Раніше цей День відзначався 29 грудня. В 2000 році Конференція
учасників Конвенції на п’ятому засіданні рекомендувала змінити дату для того,
щоб привернути більше уваги до цього заходу..
Міжнародний
День біорізноманіття – це ще одна нагода звернути увагу широкої
спільноти на актуальні проблеми збереження біоти, яка є фундаментом
духовного і фізичного здоров’я будь-якої нації.
У реаліях, коли
людство вимушене переглянути своє ставлення до навколишнього природного
середовища, одне є зрозумілим: незважаючи на всі наші технологічні досягнення,
ми повністю залежні від здорових і різноманітних екосистем для забезпечення
себе водою, продуктами харчування, медикаментами, одягом, паливом, енергією та,
зрештою, притулком.
2021 рік - це рік, коли, як
ніколи, світ може сигналізувати про сильну волю до глобальних дій, які здатні
запобігти втраті біорізноманіття на користь людям та всьому живому на
Землі.
У Конвенції про охорону
біологічного різноманіття термін “біологічне різноманіття” визначається
як “різноманітність живих організмів з усіх джерел, включаючи, серед
іншого, наземні, морські та інші водні екосистеми і екологічні комплекси,
частиною яких вони є; це поняття включає у себе різноманітність у рамках виду,
між видами і різноманітність екосистем”.
Біорізноманіття, яке ми
бачимо сьогодні, – це продукт еволюції життя впродовж мільярдів років, який
визначається природними процесами, і на який все більше впливає людська
діяльність. Для людей біорізноманіття має економічну, рекреаційну, культурну,
екологічну та інші цінності. Наше власне здоров’я, а також здоров’я економіки
та суспільства в цілому залежить від безперервного отримання різноманітних
“екосистемних послуг”, замінити які буде або дуже дорого, або просто неможливо,
тобто тих вигод, які людство отримує від екосистем. Це послуги екосистем із
забезпечення людства природними ресурсами, здоровим середовищем існування,
іншими екологічно та економічно значущими «продуктами».
Займаючи менше 6% площі Європи,
Україна володіє не менше 35% її біорізноманіття, і за цим показником випереджає
майже всі європейські країни. Україна має значний потенціал біорізноманіття і
може розглядатися як один з потужних резерватів для відновлення біорізноманіття
усієї Європи. Географічне положення України, її фізико-географічні умови
сприяли формуванню багатого рослинного і тваринного світу, що налічує більше 70
тис. видів (за оцінками експертів, ще не описано одну третину видів,
здебільшого грибів і комах). Це обумовлено тим, що в Україні на відносно
невеликій території представлено біоту 4-х природних зон. До того ж, Україна
знаходиться на перехресті міграційних маршрутів багатьох видів тварин.
На жаль, видове багатство як
тварин, так і рослин стрімко зменшується через антропогенне навантаження на
довкілля. Приблизно 8,3% судинних рослин, 31,1% ссавців, 19,7% птахів, 38%
плазунів, 26,3% амфібій перебувають під загрозою зникнення. До першого видання
Червоної книги України (1980) було занесено 151 вид вищих рослин та 85 видів тварин.
До другого, діючого й нині, видання Червоної книги України (тваринний світ –
1994 р., рослинний світ – 1996 р.), включено вже 541 вид рослин і грибів та 382
види тварин. Істотне збільшення (у 4,5 рази) кількості рідкісних рослин і
тварин і таких видів, що перебувають під загрозою зникнення, зумовлене
збільшенням антропогенного тиску на природні екосистеми і свідчить про
збереження тенденції до втрати живої природи.