З
початку військового вторгнення росії на територію України було запущено безліч
ракет різного калібру та типу. Ворог атакує як цивільні об’єкти, так і
військову інфраструктуру — аеропорти, сховища боєприпасів, аеродроми та їх
паливні цистерни, також військово-морські об’єкти. Проте переважна більшість
обстрілів припадає на населені пункти та об’єкти промисловості в них. Під час
детонації ракет та артилерійських снарядів утворюється низка хімічних сполук:
чадний газ (CO), вуглекислий газ (CO2), водяна пара (H2O), бурий газ (NO),
закис азоту (N2O), діоксид азоту (NO2), формальдегід (CH2О), пари ціанистої
кислоти (HCN), азот (N2), а також велика кількість токсичної органіки,
окислюються навколишні ґрунти, деревина, дернина, конструкції.
Під
час вибуху всі речовини проходять повне окиснення, а продукти хімічної реакції
вивільняються в атмосферу. Основні з них — вуглекислий газ і водяна пара — не є
токсичними, а шкідливі в контексті зміни клімату, оскільки обидва є парниковими
газами. В атмосфері оксиди сірки та азоту можуть спричинити кислотні дощі, які
змінюють рН ґрунту та викликають опіки рослин, до яких особливо чутливі хвойні.
Кислотні дощі мають негативний вплив і на організм людини, інших ссавців та
птахів, впливаючи на стан слизових тканин та органів дихання.
Металеві
уламки снарядів, що потрапляють у довкілля, також не є безпечними та цілковито
інертними. Чавун із домішками сталі є найбільш поширеним матеріалом для
виробництва оболонки боєприпасів та містить у своєму складі не тільки
стандартні залізо та вуглець, а й сірку та мідь. Ці речовини потрапляють до
ґрунту і можуть мігрувати до ґрунтових вод і в результаті потрапляти до
харчових ланцюгів, впливаючи і на тварин, і на людей.
Вторгнення
росії спричинило екологічну катастрофу величезного обсягу, над подоланням
наслідків якої над доведеться працювати впродовж багатьох років.