Україна
належить до тих країн, у кримінальному кодексі яких відведено місце злочинам
проти довкілля, що можуть вчинятися під час війни, екоциду й порушенню законів
і звичаїв війни.
Значна
частина статей Кримінального кодексу України може стосуватися негативного
впливу на тварин, особливо на місця їх проживання, пошук їжі, міграцію тощо.
Наприклад,
стаття 236 Кримінального кодексу України про порушення правил екологічної
безпеки охоплює діяльність щодо підриву нафтобаз, інших промислових об’єктів,
що могло спричинити інші тяжкі наслідки — загибель великої кількості тварин.
Також
можна розглядати й статтю 237 про невжиття заходів для ліквідації наслідків
екологічного забруднення, особливо якщо мова йде про свідоме знищення тварин на
фермах. Такі дії явно створюють екологічне забруднення, а особи, які їх
вчиняють, не можуть не знати про наслідки своїх дій, можуть і повинні запобігти
їм.
Окремої
уваги заслуговує стаття 239-1 — незаконне заволодіння ґрунтовим покривом, якщо
такі дії вчинені шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом
або спричинили загибель людей, масову загибель об'єктів тваринного чи
рослинного світу або інші тяжкі наслідки. У цій статті матеріальна шкода
вважається заподіяною у великому розмірі, якщо її розмір у сто або більше разів
перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Міністерство захисту
довкілля та природних ресурсів України постійно звітує про площі земель, які
зазнають пошкоджень через бомбардування, а разом з ґрунтами втрачається і
біорізноманіття, зокрема тварин.
Стаття
242 — порушення правил охорони вод (водних об'єктів), якщо це спричинило
загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і
рослинного світу або інші тяжкі наслідки.
Згідно
Статті 245 — знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень
навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих
трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення
вогнем чи іншим загально небезпечним способом, якщо такі дії спричинили масову
загибель тварин або інші тяжкі наслідки. Саме такі негативні наслідки війни для
степових тварин найчастіше зустрічаються. Популяції деяких рідкісних тварин
налічують усього 100 особин і мають дуже локалізовані місця перебування, що особливо
загострює питання збереження таких видів.
Україна
є учасником великої кількості міжнародних угод, робочих органів ООН, зокрема
тих, що опікуються збереженням довкілля та особливо тварин під час воєнних дій.
Міжнародне екологічне право розглядає тварин під час війни як частину природи,
збереження якої пріоритетне над воєнними діями.
Принципи
захисту навколишнього середовища у зв'язку зі збройними конфліктами 2022 року,
розроблені Комісією міжнародного права ООН, оберігають не просто самих тварин,
а місця їх проживання — природоохоронні території. Наприклад, до таких
принципів належить обов’язок держав вживати ефективних законодавчих,
адміністративних, судових та інших заходів для посилення захисту навколишнього
середовища у зв'язку зі збройними конфліктами. Також принципи передбачають
відповідальність держави: міжнародно-протиправне діяння держави щодо збройного
конфлікту, яке завдає шкоди навколишньому середовищу, тягне за собою міжнародну
відповідальність цієї держави, яка зобов’язана здійснити повне відшкодування
такої шкоди. Принципи забороняють використання методів і засобів ведення війни,
які мають на меті або завдадуть широкомасштабної, тривалої та серйозної шкоди
навколишньому середовищу.
Таким чином, злочини проти тварин під час
війни, особливо злочини проти диких тварин, потребують співпраці та взаємодії з
великою кількістю організацій, що сприятиме збору доказової бази, з’ясуванню
всіх обставин справи, визначенню наслідків, які включатимуть і потенційні
заходи з відновлення популяції, і дозволятиме контролювати стан справ з
незаконною торгівлею особливо цінними видами під час війни.