День Бабака -
традиційне веселе американське свято, започатковане приблизно у 1841 році, яке
поступово вийшло за межі штату Пенсільванія, розповсюдившись не тільки по інших
штатах США й Канаді, але й далеко за межами Америки.
Щороку цього
дня рано-вранці в містечку Панксатоні, в горах штату Пенсільванія, з нори
випускають бабака на ім’я Філ, який згідно з легендою, повинен передбачити
строки початку весни. За його поведінкою можна судити про близькість настання
весни. Згідно з повір'ям, якщо день похмурий, бабак не бачить своєї тіні і
спокійно залишає нору - значить, зима скоро закінчиться і весна буде рання.
Якщо ж день сонячний, бабак бачить свою тінь і, лякаючись її, ховається назад в
нору - буде ще шість тижнів зими.
Слід зазначити,
що Філ — це не один бабак (їхня тривалість життя в середньому складає від шести
до восьми років). Просто таким ім’ям називають усіх панксатонських бабаків-віщунів ще від
започаткування свята.
Нещодавно День
бабака почали відзначати і в нашій країні, хоча традиції передбачати погоду за
поведінкою тварин чи птахів надзвичайно давні. В Україні зараз живуть два
бабаки- «метеорологи»: харківський Тимко (проживає на біостанції Харківського
національного університету в селі Гайдари) та львівська бабачиха Маруся (живе у
Львівському еколого-натуралістичному центрі).
Тимко прогнозує весну другого лютого. Зате бабачиху Марусю будять на свято
Явдохи, тобто 14 березня.
В день бабака
по всьому світу проходять фестивалі і люди з нетерпінням чекають пророкування
від маленьких синоптиків. І хоча попри випадковість прогнозів бабаків-метеорологів, популярність
цього свята з кожним роком зростає.