Конвенція була прийнята на XVII сесії ЮНЕСКО у Парижі
(Франція). Станом на кінець вересня 2012 року Сторонами Конвенції стали понад
190 країн, у тому числі й Україна.
Конвенція окреслює поняття культурної
і природної спадщини.
Кожна сторона Конвенції з метою забезпечення цілей
Конвенції проводить загальну політику для охорони, збереження і популяризації
природної і культурної спадщини. Кожна сторона Конвенції зобов’язується не
вдаватися до будь-яких навмисних дій, що могли б завдати прямо чи посередньо
шкоди культурній і природній спадщині, яка розміщена на
території інших держав — сторін цієї Конвенції.
Конвенцією створюється Міжурядовий комітет з
охорони світової культурної і природної спадщини. Сторони Конвенції подають
Комітету перелік цінностей культурної і природної спадщини, що розміщені на їх
території і можуть бути включені у Список світової спадщини, якщо вони
мають видатну універсальну цінність відповідно до встановлених критеріїв.
Список Світової спадщини ЮНЕСКО містить 936 об’єктів
(зокрема 725 культурних, 183 природних і 28 змішаних) зі 190 країн. Від України
увійшло 5 пам’яток: культурні – Собор святої Софії і прилеглі монастирські
споруди в Києві та Києво-Печерська Лавра (внесено у 1990 році), Ансамбль
історичного центру Львова (внесено у 1998 році), об’єкт науково-культурної
спадщини «Дуга Струве», що включає 4 геодезичні пункти: Баранівка (село
Баранівка, Хмельницька обл.), Катеринівка (с. Катеринівка, Хмельницька обл.),
Старонекрасівка (с. Стара Некрасівка, Одеська обл.), Фельштин (с. Гвардійське,
Хмельницька обл.) (внесено в 2005 році), Резиденція митрополитів Буковини
Далмації (внесено в 2011 році) та природні – Букові праліси Карпат (внесено у
2007 році).