Державна екологічна інспекція у Луганській
області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними
органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої
влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм
повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та
організаціями незалежно від форм власності, вимог законодавства з питань
поводження з відходами, зокрема щодо своєчасного та повного здійснення заходів
із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.
Відповідно до ст. ст. 9, 12 Закону України
«Про відходи» встановлено, що територіальні громади є власниками відходів, що
утворюються на об’єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території.
Відходи, які не мають власника або власник яких невідомий, вважаються
безхазяйними. Відповідно до статей 20 і 21 цього ж Закону до повноважень
органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування належить
організація збирання і видалення побутових та інших відходів, у тому числі
відходів дрібних виробників, створення полігонів для їх захоронення, а також
здійснення роздільного збирання корисних компонентів цих відходів; розроблення
та затвердження схем санітарного очищення населених пунктів, а також
забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів,
тощо.
Звертаємо увагу, згідно ст. 35-1 Закону
України «Про відходи» захоронення побутових відходів дозволяється тільки на
спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.
Тому, територіальні громади повинні
забезпечити вирішення питань щодо вжиття заходів стосовно недопущення утворення
несанкціонованих сміттєзвалищ твердих побутових відходів на підконтрольній
території та своєчасного їх видалення на сміттєзвалища, забезпечити проведення
просвітницьких заходів серед населення щодо належного поводження з побутовими
відходами.
Так, у ст. 42 ЗУ “Про відходи” зазначено,
що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну,
адміністративну, цивільну чи кримінальну відповідальність за порушення
встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до
забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого
шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків. Однозначно, що
викидання сміття у невстановленому для цього місці призводить до забруднення
довкілля. Проте, в залежності від тяжкості шкоди, яку спричинила така
діяльність довкіллю, диференціюють адміністративну та кримінальну
відповідальність.
Адміністративну відповідальність,
відповідно до статті 82 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть
особи винні у порушенні вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання,
перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або
захоронення. За таку діяльність передбачається штраф на громадян у розмірі від
двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 340
грн. до 1360 грн.) і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької
діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
(від 850 грн. до 1700 грн.).
Кримінальна відповідальність
передбачається за забруднення або псування земель, проте, на відміну від
адміністративної відповідальності, тут важливим є наслідок у вигляді небезпеки
для життя, здоров’я людей чи довкілля. Такі дії, відповідно до ст. 239
Кримінального кодексу України, караються штрафом до двохсот неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян ( до 3400 грн.) або позбавленням права обіймати
певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Цивільна відповідальність, яка настає
незалежно від притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності,
полягає у обов’язку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення
законодавства про відходи. Ця шкода може бути заподіяна і здоров’ю людини, і
навколишньому середовищу.
Відповідно до Методики визначення розмірів
шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення
природоохоронного законодавства відповідно до Наказу Міністерства захисту
довкілля та природних ресурсів України від 04.11.2020 року № 241.
П. 1.2 «Методики встановлює порядок
розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування, суб’єктами господарювання та фізичними особами, через
забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими
та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на
всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності»