Державною екологічною інспекцією у Луганській області спільно з громадськими інспекторами з охорони довкілля Луганської області 15.06.2019 та 16.06.2019 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства щодо охорони об’єктів тваринного світу під час весняно-літньої заборони на вилов риби на території Кремінського району.
За результатами перевірки складено 2 протоколи за ч. 3 ст. 85 КУпАП, один з яких складено громадським інспектором.
З водного об’єкту (р. Красна поблизу с. Залиман Кремінського району) вилучено 4 риболовецькі екрани, 10 волосяних сіток загальною довжиною 900 м. в яких знаходилися 10 карасів сріблястих, 4 линя, 12 лящів, 8 окунів загальною вагою орієнтовно 8,5 кг. Всю рибу повернуто до природного середовища існування.
Осіб здійснивших грубе порушення правил рибальства на місці вчинення правопорушення не встановлено.
Інспекція нагадує, що в період нересту забороняється промислове і любительське рибальство та пересування плавзасобів у заборонених для рибальства зонах (за винятком установлених суднових ходів), а на ділянках, оголошених органами рибоохорони нерестовищами в період нересту - всіх плавучих засобів, крім суден спеціально уповноважених органів, які здійснюють охорону водних живих ресурсів.
У заборонений період дозволено здійснювати любительське рибальство на спеціально зазначених ділянках водойм, які не є місцями нересту риби, або масового їх зосередження з обов'язковим дотриманням вимог Правил любительського і спортивного рибальства.
Також нагадуємо, що згідно ч.3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За грубе порушення правил рибальства у відповідальності до ч.4 ст. 85 КУпАП (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову) - тягне за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої і на посадових осіб - від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих водних живих ресурсів чи без такої.
Відповідно до ч.1 ст.85-1 виготовлення, збут чи зберігання заборонених знарядь добування (збирання) об'єктів тваринного світу, а також збут незаконно добутої продукції - тягнуть за собою накладення штрафу від дев'яти до двадцяти одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян з конфіскацією цих знарядь, матеріалів та засобів для їх виготовлення.
Відповідно до ч.2 ст.85-1 Реклама, а так само будь-яка інша діяльність з рекламування чи розповсюдження заборонених знарядь добування (збирання) об’єктів тваринного світу - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб рекламодавця або розповсюджувача реклами - від ста до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.1 ст.88-1 порушення порядку придбання, збуту чи розповсюдження об’єктів тваринного світу - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.
Відповідно до ч. 2 ст. 88-1 КУпАП за ті самі дії, вчинені щодо об’єктів тваринного світу, які перебували в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, занесених до Червоної книги України, або які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу.
За кожну незаконно виловлену рибину відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1209 від 21.11.2011 року нараховуються збитки в розмірі: товстолоб - 255 гривень; амур білий - 255 гривень; краснопірка - 68 гривень; верховодка (уклія) -17 гривень; карась сріблястий - 17 гривень; лин -119 гривень; лящ -170 гривень; плоскирка - 34 гривні; сазан - 306 гривень; сом - 425 гривень; судак - 510 гривень; щука - 340 гривень; раки - 25,5 гривень.